Шизоїдний розлад особистості: чи це небезпечно


Шизоподібний стан – особистісний розлад, який проявляється у вигляді добровільної ізоляції та бажання знизити рівень взаємодії з оточуючими людьми. Надмірно розвинена фантазія і схильність до неймовірних теорій про будову світу змушують людей почуватися некомфортно при спілкуванні з оточуючими. Під впливом хвороби, людина перестає розуміти цінність дружніх і сімейних відносин, і навіть відмовляється приймати загальновстановлені правила поведінки. На думку фахівців, перші ознаки шизоїдного особистісного розладу проявляються у дитячі роки. У цій статті ми пропонуємо розглянути особливості цього захворювання і дізнатися про способи його лікування.

Шизоїдний розлад особистості - це вид патології, при якій особистість свідомо уникає будь-яких контактів з іншими людьми

За словами фахівців, на сьогоднішній день немає точних відомостей щодо причин розвитку шизоїдного розладу психіки. Проте проведені дослідження допомогли виявити факти, що стали фундаментом теорій про механізм розвитку патології. Кожна з теорій ґрунтується на достовірних фактах, що говорить про можливу неоднозначну природу захворювання. На думку лікарів, причини появи недуги пов'язані з індивідуальними особливостями людського організму. Давайте ознайомимося з достовірними теоріями:

  1. Мутація. З кожним днем, кількість канцерогенних речовин, що є в навколишньому світі, збільшується. Саме збільшення кількості цих речовин є однією з причин незворотних змін у будові генів. Можлива ситуація, в якій генетичні зміни не вплинуть на фізіологічне здоров'я людини, проте ймовірність передачі зміненого гена нащадкам залишається високою. Пошкоджена генетична інформація, на думку багатьох фахівців, є основним фактором, який провокує формування хвороби.
  2. Несприятлива сімейна ситуація.Також у наукових колах існує думка, що захворювання, що розглядається, є проявом незадоволених потреб у дитячі роки. У дитячому віці кожна людина потребує любові і уваги своїх батьків. Нестача подібних стимулів призводить до зміни сприйняття навколишнього світу, що робить людину в зрілому віці замкненою та відчуженою. Людина з шизоїдним розладом особистості не сприймає себе як частина соціуму, оскільки його світогляд відрізняється від інших людей.
  3. Особистісні фактори.Існує теорія у тому, що розвиток хвороби провокується різними комплексами, що впливають рівень самооцінки. Під час взаємодії з оточуючими людьми людина відчуває гострий дискомфорт, оскільки не може створити необхідні для себе умови. На цьому тлі хворий починає уникати спілкування із зовнішнім світом, визнаючи себе негідним. Комплекс своєї неповноцінності стає причиною відмови зробити крок для занурення в соціум. У подібному стані людина починає прагнути до самотності та самостійного проведення часу.
  4. Порушення у когнітивній сфері.Думкова діяльність надає підвищений впливом геть модель поведінки. В результаті проведених досліджень, вдалося виявити факт, що більшість людей, які мають шизоїдні особистісні розлади, страждають від когнітивних порушень. Можливо, що багато хворих відчувають потребу у спілкуванні, проте порушення мисленнєвої діяльності перешкоджають побудові комунікативних зв'язків. Відсутність можливості дати чітке словесне визначення своїх думок, породжує почуття дискомфорту. Саме почуття невисловленості призводить до появи думки про те, що єдиний вихід із ситуації, що склалася, – добровільне усунення від суспільства.

У людей шизоїдного типу немає друзів, вони холодні, не здатні довго підтримувати стосунки

Клінічні прояви хвороби

Шизоїд - це людина, яка перебуваючи у великій компанії людей, воліє уникати спілкування.У разі звернення подібна людина намагається використовувати однакові фрази, які не мають емоційного забарвлення. У більшості випадків, такі люди віддають перевагу класичному стилю в одязі, проте в поодиноких випадках, шизоїди приділяють мало уваги до свого зовнішнього вигляду.

Існує безліч непрямих та прямих ознак наявності хвороби. Говорячи про подібні ознаки, насамперед слід згадати про відсутність почуття задоволення. Саме заради цього почуття, більшість людей роблять різні дії та приділяють увагу всебічному розвитку. Почуття задоволення не характерне для шизоїдного розладу, що виявляється у відсутності інтересу до предметів мистецтва, святкових та урочистих заходів та навіть вишуканої їжі. У таких людей відсутні життєві стимули, які змушують докладати зусиль для отримання бажаних цілей.

Одним з головних життєвих девізів хворих є бажання залишатися осторонь, у будь-якій життєвій ситуації.

Шизоїдний тип особистості, ознаки наявності патології:

  • відсутність почуттів до оточуючих людей та подій;
  • відсутність емоційності;
  • зниження сексуального потягу;
  • відсутність реакцію зовнішні подразники;
  • схильність до появи маячних ідей.

Давайте докладніше ознайомимося з переліченими вище ознаками. Однією з перших ознак для занепокоєння з боку близького оточення хворого є нечутливість. Чужі радість і горе не викликають у шизоїдів жодних емоцій, що суперечить людській природі.Важливо згадати, що з особистісним розладом рідко вдаються до різних способів маскування власної байдужості. Наявність хвороби впливає сферу сприйняття, що породжує непорозуміння у необхідності вираження почуттів.

Говорячи про відсутність емоційності, розберемо приклад дня здорової людини. Протягом усього дня відбуваються різні події, що викликають різні види реакції. Подібні реакції можуть виражатися у вигляді радості, туги, смутку та інших почуттів. Для людей із психічними розладами подібне вираження емоцій не властиве. Будь-які життєві обставини супроводжуються байдужістю, що стає запорукою стабільності дій та висловлювань.


Люди, які страждають від шизоїдної психопатії, мають серйозні проблеми зі спілкуванням, вони замкнуті, люблять усамітнення

Відсутність лібідо і схильність до фантазій - ті риси особистості, що характерні для патології. На думку фахівців, навіть перебуваючи на піку сексуальної активності, поведінка хворих відрізняється від манери поведінки ровесників. Найчастіше, більшість пацієнтів психологів, повністю відсутня інтерес до представників протилежної статі. Причиною такого відношення є відсутність самої потреби вступу до статевого акту. Схильність до фантазування проявляється у вигляді спроби компенсувати нестачу спілкування, польотом фантазії. Занурюючись у добровільну ізоляцію, хворий намагається втекти від навколишнього світу як фізично, а й морально. У своїх фантазіях, шизоїди прокручують мільйони вигаданих подій і є героями різних вигаданих світів.

Відсутність реакцію зовнішні подразники проявляється як відмови дотримання загальноприйнятих і правил. Ця ознака є яскравим проявом відсутності здатності представляти себе як частина суспільства. Критика та зауваження на свою адресу не викликає жодних почуттів у шизоїдів. Важливо, що схвалення, компліменти та похвала також ігноруються хворими. Для таких людей нехарактерні як негативні, і позитивні почуття щодо оточуючих.

Форми шизоїдного особистісного розладу

Шизоїдність - це психічна патологія, яка проявляється у вигляді відчуженості та прагнення до ізоляції, через відсутність можливості знайти власне місце в соціумі. Важливо відзначити, що громадськість негативно ставиться до людей із подібними проблемами. Порушення загальноприйнятих правил поведінки та відсутність реакції до критики та зауважень, викликають несхвалення у більшості людей. Проте, поглиблене вивчення цієї проблеми дозволило трохи змінити ситуацію. Завдяки методиці диференціальної діагностики фахівці отримали можливість визначити наявність проблеми на ранньому етапі, що позитивно впливає на результативність лікування.

В результаті ретельного вивчення аналізованого захворювання, фахівці виділили дві основні форми шизоїдного розладу особистості:

Шизоїдний розлад особистості, чи це небезпечно? Людина, що має дане захворювання, не становить загрози суспільству, однак у ряді випадків допускаються різні дії, спрямовані на руйнування власної особистості. Потяг до самотності може спровокувати появу залежності від вживання алкоголю та наркотиків. Розвиток депресивного розладу у поєднанні з аналізованим захворюванням може стати причиною появи думок про суїцид та спробу самогубства.

Також важливо згадати про те, що більшість власників психологічних захворювань заперечують наявність проблеми. Через цю особливість особистісних розладів, терапія недуги стає складним завданням, для реалізації якої потрібен тривалий проміжок часу. Основна проблема лікування полягає в тому, що хворі важко йдуть на контакт та агресивно налаштовані проти терапевтичного впливу.

Комплексна терапія шизоїдного розладу особистості поділяється на застосування медикаментозних засобів та методи психотерапевтичної корекції. Фахівці наголошують на тому, що застосування навіть сильнодіючих препаратів не є гарантією досягнення необхідного результату. Процес лікування не може відмовитися від прийому таблеток, сиропів або ін'єкцій. Також слід зазначити, що більшість пацієнтів звертаються за медичною допомогою у зрілому віці. Оскільки основні ознаки хвороби проявляються у дитячі роки, тривала відсутність лікування лише ускладнює терапію.


На сьогоднішній день причини шизоїдної патології до кінця не вивчені

Проблеми, що піддаються корекції у дитячому віці, розвиваючись упродовж багатьох років, стають фундаментом людської особистості. У завдання терапії входить усунення основних ознак захворювання, які ускладнюють життя пацієнта. Використання фармакологічних препаратів дозволяє знизити ризик розвитку ускладнень, які становлять високу небезпеку для життя пацієнта.

У разі шизоїдного розладу особистості, у складі комплексної терапії застосовуються ліки з групи нейролептиків та атипових антипсихотичних засобів. Основна дія цих медикаментів спрямована на попередження розвитку симптомів, які можуть негативно вплинути на психічний стан хворого.