10 психологічних порад, які допоможуть вийти з депресії

Депресивні захворювання останні кілька років є найпоширенішою психічною патологією. Щорічно фіксується близько 100 млн. нових випадків депресії. Емоційна пригніченість, почуття самотності в натовпі та відчуття безглуздості існування – так загалом можна охарактеризувати цей стан. Як вийти з депресії, підкаже лише фахівець, особливо якщо стан затягнувся та заважає людині повноцінно жити.

Депресія - психічне порушення, що супроводжується емоційною пригніченістю, нездатністю отримувати задоволення від життя, зниженням рухової активності та порушенням мислення.

Людина в стані депресії відчуває втому і перебуває в смутку, втрачає інтерес до всього, що відбувається. Захворювання негативно впливає на соціалізацію особистості: пацієнт уникає спілкування, знижується його працездатність, порушується звичний перебіг життя, майбутнє здається безперспективним та похмурим.

Крім психологічних ознак, стан може спричинити погіршення у фізіологічному плані з ознаками серцево-судинних порушень, запамороченнями та головними болями. Головною небезпекою, яку спричиняє депресія, є суїцидальні схильності. За статистикою, близько 15% пацієнтів, які страждають на депресію, скоюють самогубство. Тому так важливо ставитися з розумінням до депресивних людей, не розглядати розлад як прояв егоїзму, лінощів і песимізму.

Депресія в 70% випадків вражає жінок і людей похилого віку.

Провідні причини стану

Причини порушення мають комбінований характер. Поєднання одразу кількох провокуючих факторів призводить до виникнення розладу різного ступеня виразності.

Більшість фахівців пов'язують депресивний стан із особливостями життя сучасного суспільства:

швидкісний ритм життя;
постійне перебування у стресі;
висока щільність населення та відсутність тривалого контакту з природою;
відсутність рухової активності та гіподинамія;
важкі психологічні травми внаслідок втрати близької людини, пережитих потрясінь, конфліктів тощо;
сезонні фактори, нестача сонячного світла;
зловживання алкоголем та деякими видами лікарських засобів;
психологічне та фізичне виснаження;
спадкова схильність;
несприятливе соціальне середовище – відсутність підтримки та сенсу життя;
ендогенні розлади центральної нервової системи - біполярні порушення, хвороба Альцгеймера, маніакально-депресивний психоз, атеросклероз, черепно-мозкові травми та ін.

Імовірність виникнення депресивного стану підвищується при гормональних змінах в організмі: статевому дозріванні, клімаксі. Високу поширеність набула післяпологова депресія, пов'язана з коливаннями гормонального фону, виснаженістю організму та новими обов'язками молодої матері.

Вітчизняна психіатрія виділяє дві великі групи депресивних станів: проста (мала) депресія та складна (велика) депресія.

До групи простих станів входять такі різновиди депресії:

адинамічна з фізичною та емоційною загальмованістю;
ажитована – супроводжується тривожним станом, підвищеним збудженням, почуттями провини та страху;
дисфорична – хронічне невдоволення зі спалахами дратівливості;
іронічна – навмисне демонстрування гарного настрою та приховування справжнього пригніченого стану;
ступорозна - рухове гальмування, яке може доходити до повної знерухомленості;
тривожна – стійке відчуття небезпеки, занепокоєння, відчуття тривоги, пригніченість;
меланхолійна – підвищена плаксивість, глибока пригніченість, сильний «душевний біль», що супроводжується хворобливістю в серці.

До групи складних депресій входять синдроми з різноманітною симптоматикою та порушеннями у роботі нервової системи:

астенічна - порушення емоційності, нездатність прояву почуттів;
істерична – бурхливий вияв емоцій, перебільшене ставлення до всіх подій;
іпохондрична - розвиток надцінних ідей, що поєднуються з маренням;
психастенічна - проявляється у повній загальмованості, нерішучості, боязкості.

Вирізняють затяжну форму депресії, ознаки якої можуть спостерігатися протягом 2-2,5 років.

Одним із різновидів є алкогольна депресія, що формується на тлі відмови від алкоголю або кодування.

Ознаки депресії

Незалежно від форми захворювання охоплює кілька життєво важливих сфер. Саме поєднання кількох симптомів дозволяє лікарям говорити про депресивний діагноз та призначати лікування.

Депресія характеризується індивідуальним перебігом - ознаки розладу в різних хворих можуть мати протилежний характер (від безсоння до сонливості, від переїдання до повної відмови від їжі). Причини появи недуги та психологічні особливості пацієнта визначатимуть, як вийти з депресії.

Емоційні симптоми

Порушення емоцій – найяскравіший і типове прояв психічного розладу. До емоційних ознак належать:

тужливий стан, розпач, пригніченість;
перепади настрою;
тривожність і непокидаюче почуття страху;
дратівливість без видимої причини;
зниження інтересу до життя;
низька самооцінка, невдоволення собою та власним життям;
втрата інтересу до улюблених занять;
Проблеми у прояві почуттів та емоцій.

Фізіологічні симптоми

Ця симптоматика пов'язана із соматичними проявами – пацієнт скаржиться на погіршення самопочуття, виникають ознаки інших патологій.

Найчастіше з'являються скарги на:

проблеми зі сном;
втрату апетиту чи невгамовне бажання споживати їжу;
розлади у роботі шлунка та кишечника;
зниження чи відсутність сексуального потягу;
слабкість та стомлюваність;
болючість у ділянці серця, суглобів, м'язові болі.

Поведінкові зміни

Хворий, який страждає на депресію, змінює звичний образ поведінки:

стає пасивним;
боїться громадських процесів і великих скупчень людей;
прагне самотності і відмовляється від спілкування;
втрачає інтерес до звичного раніше оточення, друзів, сім'ї, родичів;
відмовляється від розваг.

Хворі на депресію можуть виявляти патологічну прихильність до алкогольних напоїв, що загрожує розвитком алкоголізму.

Розлади у пізнавальній сфері

Пізнавальні розлади пов'язані з порушенням розумових процесів, труднощами в отриманні та обробці інформації.

Як це проявляється у пацієнта:

не може зосередитися на найпростішому завданні;
боїться приймати рішення;
стає неуважним;
часто думає про смерть та веде суїцидальні розмови;
не здатний виявляти почуття гумору, жартувати та сміятися;
мислить лише у песимістичному ключі.

Вся симптоматика в цілому може прогресувати, якщо не вживати заходів щодо боротьби з розладом. Для встановлення правильного діагнозу необхідно, щоб комплекс ознак або окремі симптоми зберігалися більше двох тижнів.

Симптоми депресії у представників обох статей загалом схожі. Однак існують відмінності протікання чоловічої та жіночої депресії, пов'язані з фізіологічними та психологічними гендерними особливостями.

Депресію у жінок відрізняють сезонність та схильність до затяжної течії. Ознаки найчастіше з'являються восени та взимку, супроводжуються зміною харчової поведінки. Крім зниженого настрою, жінки скаржаться на вегетативну симптоматику – біль у шлунку та кишечнику, дискомфорт у ділянці серця.

З психологічних ознак найбільш виражені постійні переживання за свою долю та близьких, занепокоєння, страх невдач, швидка стомлюваність, перманентна напруга.

Однак вихід із депресії у жінок менш скрутний, ніж у чоловіків. Представниці слабкого уважніше ставляться до власного здоров'я та своєчасно звертаються за медичною допомогою.

Чоловіків від пригніченого стану захищає гормон тестостерон, тому сильна стать страждає від депресій втричі рідше. Підступність чоловічої депресії полягає в тому, що хворі не схильні помічати у себе ознаки хвороби, воліючи лікуватися самостійно сигаретами та алкоголем. Вони не визнають традиційного лікування психологічних проблем, вважають депресію ознакою слабкості та не поспішають до лікаря.

Ознаками чоловічої депресії є підвищена стомлюваність, дратівливість, втрата інтересу до роботи та улюблених занять, порушення сну.

Почуття провини, тривожність, недовірливість, апатичність, зневажливу поведінку для чоловічої депресії не характерні.

Як вийти самостійно із депресії? Якщо захворювання намітилося у нетривалій малій формі, можна використовувати простий психотерапевтичний підхід, доступний кожному. Для успішного позбавлення розладу необхідно чітко усвідомити причину його виникнення і з усією відповідальністю поставитися до самолікування.

Взяти відповідальність на себе, ухвалити рішення змінитися на глибинному рівні.
Використовувати афірмацію – короткі ствердні фрази з позитивним настроєм.
Уникати усамітнення, прагнути контактів з оточуючими.
Не відмовлятися від допомоги друзів та близьких, не замикатися у собі.
Звернутися до духовної їжі – праць філософів та письменників, життєствердних фільмів.
Повністю виключити алкоголь, нікотин та психоактивні речовини.
Змінити порядок дня та врегулювати сон.
Займатися фізичними вправами.
Виявляти любов до близьких людей, прагнути доставляти їм радість та безкорисливо допомагати.
Відвідувати захоплюючі заходи, придбати нове хобі або повернутися до старих інтересів.

Якщо депресія пов'язана з тяжкими травмами, серйозними порушеннями функцій центральної нервової системи, необхідно звернутись до вузькопрофільного фахівця – психотерапевта. Хороший лікувальний ефект дає комплексний підхід: поєднання лікарських засобів, психотерапії, фізіотерапії та лікувальної гімнастики.

Основними фармакологічними препаратами боротьби з пригніченістю є антидепресанти. Вони стимулюють організм на вироблення нервових імпульсів, відповідальних за настрій, поведінку та активність.

Лікування депресії проводиться препаратами чотирьох поколінь.

Ліки трициклічної структури - Амітріптілін, Іміпрамін. Їх використовують лише за важких формах за умов стаціонару.
Препарати другого покоління – Бефол, Піразідол. Мають заспокійливу дію, але не допоможуть впоратися з тяжкими депресивними порушеннями.
Кошти третього покоління – Циталопрам, Флуоксетін. Активують вироблення гормону щастя серотоніну, успішно купірують панічні атаки та фобії.
Четверте покоління антидепресантів – Дулоксетін, Мілнаципран. Мають вибіркову дію на серотонін і норадреналін, не блокуючи функції інших нейромедіаторів.

У важких випадках антидепресанти комбінують з транквілізаторами, нейролептиками та ноотропами. Транквілізатори ефективні при тривожних станах, вони заспокоюють та допомагають боротися зі страхами. Нейролептики використовують у суїцидальних хворих при депресіях з вираженими маревими ідеями. Ноотропи мають стимулюючими властивостями, відновлюють роботу нервової системи, допомагають у боротьбі з нервовим виснаженням, апатією, млявістю та підвищеною стомлюваністю.

Будь-який із засобів для лікування депресії відпускається тільки за рецептом лікаря!

Психотерапевтичні практики

Психотерапія депресії передбачає використання певних методів психокорекції залежно від патогенезу та форми перебігу захворювання. Терапія спрямована на те, щоб навчити пацієнта самостійно справлятися з депресивними ознаками, вирішувати важливі життєві питання, контролювати емоції та стани, що неминуче ведуть до депресії.

Найефективнішими визнані такі види психотерапії:

когнітивно-поведінкова – спрямована на виправлення помилок у поведінці, що призводять до депресивного розладу;
міжособова – допомагає формувати здорові відносини пацієнта з оточуючими людьми;
психодинамічна – спрямовано пошук внутрішнього конфлікту, що у основі патології.

Для боротьби з депресією також застосовують ароматерапію, арт-терапію, бібліотерапію, методи самонавіювання та гіпнозу.

Профілактика депресії

При перших симптомах недуги необхідно вживати рішучих заходів, щоб емоційний стан не погіршився. У міжсезоння у приміщенні має бути багато світла та велика кількість освітлювальних приладів. Допоможуть часті прогулянки на свіжому повітрі, щоденна гімнастика та посильні заняття спортом.

Підтримувати тіло та дух у тонусі здатні загальнозміцнюючі засоби – відвар шипшини, трав'яний чай, імбир, лікувальні бальзами. Слід максимально наситити своє життя здоровими позитивними емоціями – займатися улюбленими справами, дивитися хороші фільми та балувати себе приємними покупками.

Позитивний погляд на життя, райдужні плани на майбутнє, добрі друзі та цікаві зустрічі – все це допоможе підвищити настрій та не залишить депресії шансів.

Висновок

Депресія – не просто нудьга та поганий настрій. Це серйозне захворювання, що призводить до небезпечних порушень на фізіологічному рівні. Тільки кваліфікований лікар підкаже, як вийти з депресії, допоможе набути сенсу життя і по-новому поглянути на світ.

Здрастуйте, я - Надія Плотнікова. Вдало відучившись у ЮУрДУ на спеціального психолога, кілька років присвятила роботі з дітьми з проблемами розвитку та консультації батьків з питань виховання малюків. Отриманий досвід застосовую, у тому числі, і у справі створення статей психологічної спрямованості. Звичайно, ні в якому разі не претендую на істину в останній інстанції, проте сподіваюся, що мої статті допоможуть шановним читачам розібратися з труднощами.